Сьогодні ми прийшли до пам’ятника, щоб поклонитися пам’яті славних героїв, які визволяли наше село 22 березня 1944 року. Війна – найбільше, що є з людських лих. Багато горя принесла вона. Мільйони життів, доль людських знищено. Минають роки, відлітають у вічність. Все далі відходять грізні і важкі роки світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не щкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».У цій могилі лежить 53 солдата і один невідомий офіцер.
